Масква
|
| Мааасквааа | |
| «Звідси вигнали Лужкова» | |
 Розташування Москви на мапі Європи | |
| Статус | столиця нерушимого СРСР |
|---|---|
| Країна |  Росія
|
| Регіон | Дупа Росії |
| Інші назви | Москаль-Сіті |
| Засновано у | 1169 році |
| Населення | 10 562 099 чол. |
| Національний склад | панаєхавшиє |
| Мер | ніхто з 2010 року |
- «Kamień na kamieniach i kamienie, inne ognisko»
- ~ Поляки про майбутнє Маскви
- ~ Поляки про майбутнє Маскви
- «Масква - гавно»
- ~ Росіяни (Богдан Титомир)] про теперішнє Маскви
- ~ Росіяни (Богдан Титомир)] про теперішнє Маскви
Масква (великоукр. Довгоруківка, олб. Моск-2, укр. Москальгад, англ. Mass-cow, ар. Москвабад («місто мечетей»), малоукр. понаехали тут) — столиця темної і дрімучої Ерефії (синоніми: Масковія, Москаляндія, Казкове Замоскалля, з 2014 року — Путінленд, Путлєрзонія).
В Маскві знаходиться Крєндєль, у Крєндєлі сидить цар-батюшка, намісник Газпрома на Землі — Путєноведмідь.
Історія[псув.]
Минуле[псув.]
Великоукрський князь Юра „Клептоман“ Довгорукий під час кошерного полювання на москалів заблукав у болотах Дикого Казкового Замоскалля, але Перун, Тор, Яхве та «Портатівная Цілющая Ікона v.3.2» вивели його до заможного угрофінського села Моксель. Цей день і ввійшов в історію як день заснування села Довгоруківка, в міру «Третій Рим» («Четвертий Ієрусалим», «Другий Константинополь», «Восьма Жмеринка» і т.д.).
Факт заснування села[1] був проігнорований угрофінами, і ще три століття вони нахабно далі жили собі в селах Моксель, Йоксель та інших, а саме: племена мурома, мєря, вєсь, мокша, чудь, мордва, марі тощо. Всі вони і стали основою народу, що згодом, увібравши величезну кількість татаро-монгол, назвав себе "велікороси". Вони ж таки вигадали собі "русскій язик" як суміш угро-фінських нарєчій і татарських слів. А відомий вираз "йоксель-моксель" походить від назви цих двох сіл.
Московське ж князівство, як улус Золотої Орди, засноване татарським ханом Тузлук-Бабаєм у 1277 році.
Далі історія села Моксель Довгоруківка Масква має безліч взаємовиключаючих неоспоримих фактів, вигаданих виявлених при різних царьо-батюшкахъ.
Ось деякі з них.
Спочатку на Маскві хазяйнували Рюріковичі. Потім їх винищив Чінгізід хан Кулхан «Іван Каліта», брат бухарського хана Узбека, і отримав за це у подарунок золоту тюбетейку. Її московітські царі проголосили згодом "шапкою Мономаха".
Чінгізіди володарювали на Маскві майже триста років, а на зміну їм прийшли Кобиліни-«Романови». Після Пєтра Бєзумного — всілякі німці Гогєнцоллєрн-Вюртемберг-Померанські або ще гірші. Після німців — більшовики-комуністи, які почали запекло нищити московітів та інші народи Московії.
Сучасність[псув.]
Сучасне місто має тарілкоподібну форму з кількома радіальними шосе і тому зверху схоже на жирного павука, який широко простягає свої лапи довкола. І це дійсно так, адже Масква живе тим, що висмоктує газ, нафту, м'ясо, зерно, хутра та інші цінності зі всієї Московії, накопичуючи багатства в Крємлі, де засіла правляча верхівка. Потім частина накопиченого по широкій Підземній Трубі переправляється до Європи та в інші країни, а по зворотній трубі від них до Крємля течуть золото, валюта та предмети розкошу. А ще – дешева синтетична їжа, котру крємлівські володарі розподіляють серед зубожілого населення московії на власний розсуд. Переважна більшість отримує лише стільки їжі, щоб не померти з голоду.
Мешканці Маскви дуже сильно не люблять “понаєхавших”, а вся решта мешканців Московії ненавидіть масквичів. Тому на околицях міста постійно відбуваються жорстокі бійки між масквічами та московітами з інших регіонів. Рахунок загиблих та покалічених йде на десятки тисяч, а офіційна пропаганда стверджує, що то є "постраждалі в боротьбі за єдність і свободу Московії".
Остання «Істина від Путіновєдмєда™» свідчить, що Масква є останньою твердинею Ядерного Термоядерного Канонічного Наноправослав’я ( (РПЦ+УПЦ)*МП² ).
Масква має свій герб, який яскраво і змістовно відображає сутність її мешканців.
Колись вона мала і мера. Спочатку відомого Олега Попова у кепці в клітинку, потім дуже довго — Юрія Полянкіна Кєпконосного. Він був звільнений ведмедем-симбіонтом Путіна за «недостатньо вірнопідданий стиль мислення». Наразі обов'язки мера Маскви виконує військовий комендант Крємля генерал Портянко-Галушко, відомий за прізвиськами «М'ясник» та «Патронов нє жалєть».
Майбутнє[псув.]
У 2030 році Тарас Вигівський введе до Маскви війська та розділить її на 22 окупаційні зони. Пізніше солдати Другого кола витіснять війська Української Імперії з дупи Росії.
Географія Маскви[псув.]
Наразі Масква складається з трьох кіл з центром в Крємлі.
Перше коло – найближче до центру, від крємлівської огорожі до так званого Бульварного кільця. Тут мешкають олігархи в законі, корумповані судді, генерали-вбивці, офіцери-кати ФСБ, депутати-запроданці всіляких «савєтав» та крємлівська обслуга. Володіють одним-двома рабами з числа інородців. Харчуються тим, що не доїли крємліни. Мають можливість купувати водку без обмежень. Кожний має іменну балалайку, оздоблену дорогоцінним камінням, ватнік, оторочений коштовним хутром, та валєнкі, підшиті натуральною шкірою.
Друге коло – від Бульварного до Садового кільця. Воно дуже вузьке і потрібно, власне, для оборони та обслуговування першого. В ньому розквартировані найвідданіші крємлінам військові частини зі стрілецьким та важким озброєнням. Зовнішній периметр щільно охороняється пішими і танковими патрулями. По порушниках кордону вогонь на знищення відкривається без попередження. Інколи, щоб не витрачати дорогі набої, їх забивають на смерть кийками або чавлять танками. Військові отримують посилений бойовий пайок, а по неділях – водку.
Також тут мешкають робітники і обслуга мешканців Першого кола. Харчуються тим, що не доїли у першому колі, водку отримують лише на свята. Мають утеплені собачим хутром ватнікі та валєнкі, підшиті кирзою.
На межі Першого і Другого кола височіє незграбна металева конструкція невизначеної форми, яка вважається пам’ятником нинішньому головному крємліну – Путіну. Він зображений в образі московітського царя Петра І Бєзумного.
Автором споруди є улюбленець крємлівської верхівки, архітектор-будівельник Батон-Зураб Тєрєцелі. Злі язики стверджують, що спочатку він спроектував пам’ятник мореплавцю Крістобалю Колону і хотів продати його американцям, але не вийшло. Тоді талановитий митець спритно переробив проект під московітського царя, але теж не зовсім вдало. Засмучений, він вже був готовий створити образ Вітязя-у-тігровій-шкірі і запропонувати своїй історичній батьківщині задешево, але допомога надійшла, звідки не чекали.
Директор ФСБ викликав його до себе і у приватній бесіді натякнув, що було б дуже добре, якби поважний майстер увічнив образ Путіна у металі та камені, і побільше розмірами. Важливо також, що автор – не москаль, а іншої національності. То буде ознакою великої дружби і поваги між нашими народами, наголосив генерал невидимого фронту (як виявилося згодом, незадовго до початку збройного загарбницького нападу Московії на батьківщину архітектора).
Батон-Зураб одразу погодився і підвищив висоту споруди майже у шість разів, а головного фігуранта – втричі. Таким чином, пам’ятник став найвищим у світі. Путін залишився вельми задоволений і преміював архітектора ватніком із золотим шиттям зі свого плеча, сотнею кріпаків та почесним званням "Путлєроїд І ступеня". На будівництві протягом 5 років працювали 10 тис. рабів-інородців.
Третє коло – від Садового кільця до Кільцевої дороги. Хаотично забудовано трущобами, наметами, перекопано схронами. В ньому живуть ті, хто мріє потрапити у Друге коло, і готові заради цього терпіти злидні, голод, холод і набіги нєрусів з віддалених провінцій.
Харчуються тим, що вирощують або здобувають на полюванні, а також об'їдками з другого кола. Ходять босоніж.
На кордоні другого та третього кола знаходиться висока вежа — так звана Останкінська голка. На ній облаштовані спеціальні майданчики для спостереження за околицямі та полювання. Адже багато крємлінів полюбляють у вільний від державних роздумів час постріляти по мешканцях Третього кола зі спеціальних снайперських гвинтівок. Інколи використовуються травматичні набої, але частіше за все — бойові. Травматичні ламають кінцівки, ребра, спричиняють черепно-мозкові травми. Але жертви аж ніяк не заперечують проти цього, адже той, хто отримає 3 травматичні кулі або 1 бойову і при цьому виживе, потрапляє у Друге коло.
Тривалий час на височині Голки містилася розкішна корчма для крємлівської верхівки «Сьомий постріл». Стріляти можна було прямо звідти, адже для зручності віна мала скляні стіни, стаціонарні кулеметні турелі і оберталася. Але кілька років тому при випробуванні ретранслятора зомбувального психополя в Голці сталася сильна пожежа і корчма згоріла.
Масковські околиці[псув.]
За Кільцевою дорогою територія Маскви закінчується і починається Дике поле (московітською мовою "замкаддя").
Не дуже далеко від Третього кола крємліни облаштували елітне котеджне містечко для вибраних – так званий Чєрвонець. За міцним високим муром з колючим дротом, під надійною охороною батальйону спецпризначенців та бронетехніки розташовані палаци, штучні водойми, гроти, парки, затишні бесідки, павільони з екзотичними тваринами та рослинами і багато іншого. Тут у резиденції Ново-Ахрєньово полюбляє відпочивати від державних справ сам Путін зі своїм симбіонтом. З Крємля сюди проведений підземний хід.
Отримати запрошення до Чєрвонця – то велика честь і мрія кожного крємліна.
Між Чєрвонцем і Третім колом розташоване поселення Хімічкі, де в таємних лабораторіях розробляють хімічну та біологічну зброю, бойові отруйні гази тощо. Саме тут свого часу були винайдені віруси комунізма, совєтізма, сталінізма та крємлізма, якими примусово заражені сотні мільйонів людей по всьому світу.
Найбільш сучасна розробка вчених-убивць – вірус путінізма – вже вразив 81,6% населення Московії і активно розповсюджується агентами Московії за кордони. Він особливо небезпечний тим, що може передаватися не тільки через водку, а й через перегляд зомбоящика з крємлівською пропагандою.
Виноски[псув.]
- ↑ Державний акт на право власності на земельну ділянку від 9 травня 1147 року, серія ЯГ631299, реєстровий номер 3562946429.
| |||||||||||||||||
|
