Логістика

Матеріал з Інциклопедії — вільної від здорового глузду енциклопедії
Перейти до: навігація, пошук

Логістика — наче й наука, наче й практика, щось таке з офісного, що й досі ніхто не знає. Але, в теорії, це робота із закупівлі, доставки та складуванням всяких різних товарів.

Українська практика, це щось із розділу «столовую ми перейменували в їдальню», коли були просто вантжники та водії, а тут їм начальство сказали: «Будете логістикою». І додало: «Іттіть!». І вони пішли й стали логістами. Так, як собі цю логістику уявляли.

Історія[псув.]

Саме слово корінням сягає сивої давнини, коли греки приїзджали, пиздили місцевих жителів, забирали все що хотіли, селили по хатах своїх зольдатів, і все це неподобство назвали логістикою.

У середні віки грабували та данину забирали просто так, без мудрих назв. А в просвічені часи стало якось ніяково, то й вирішили придумати якесь гарненьке слово, щоб робити теж саме, що й до цього, але вже тепер по-гарному. В ті часи скажені вчені ще не були в пошані, то в них були тільки греки та римляни, от їхнє словечко й зко3,14здили.

І тут, ясне діло, пересварились: французи кричать, ми вперше по-науковому до логістики, (читай: систематичного грабунку) підійшли; німці, що це вони; британські вчені теж не відстають. Брати-москалі (куди ж без них, бо все краще це їхнє) теж сказали, що логістикою займались ісконно ще з часів Івана Грозного, а то й раніше.

Далі більше, поскільки зольдатів ставало все більше й більше, й возити для них треба було все далі й далі, то на3,14ждженого на місці не вистачало навіть для того, щоб їх прогодувати. Доводилось все більше возити з тилу. І от тут таки все ставало справжньою наукою.

Логістика в Другій світовій війні[псув.]

Друга Світова війна стала справжнім прикладом логістики! Точніше трьох найбільших.

Один показали комуняки, коли «науково» з криком «Бля, бери, що під рукою, в вагон, і за Урал!» вивезли з України тисячі заводів, корів, кіз, свиней, а також, всякого іншого добра. Люди теж поїхали, в основному, в тих самих вагонах із станками, козами та свинями. Цей підвид логістики називається евакуація.

Другий приклад показали німці. Називається «Бліц Кріг». Перли вони совєтів аж до Москви, поки могли по грунтовим дорогам добре постачати своїх зольдатів. А от коли дороги в Україні розмокли та розмерзлись прийшов капець. З тих пір, дороги в Україні тримаються такими, щоб взимку до нас вороги прийти не могли.

Ага, третій приклад показала піндосія. Спочатку війни хлопаки відсиділись, накопичили сили, і потім перекинули свої армії одночасно і проти японців в Тихому океані та й через Атлантику до Європи. Бардаку теж було багато, але проти німецького танку гамериканці мали 3 у військах і 4 ще на складі вже в Англії. Цей приклад отримав назву TFM (Too fucking much), або в перекладі «дохуя масла».

Логістика після війни й до сьогодні[псув.]

Скінчилась війна і в тій же самій Гамериці вирішили не паритись і почали використовувати вивчені принципи військової логістики для мирного життя. Забрали тільки один елемент, власне його основу — 3,14ждження: якось ніяково своїх теє… А все решту залишили: і складувати по-мудрому, і перевезення так, щоб зайвих пустих ходок не було.

Далі більше, десь у шістьдесятих почали думати, що й виробляти треба не дохуя, а так, щоб було стільки, скільки треба. Тому, почали до логістики включати й планування виробництва. А потім прийшли японці й показали, що можна й купувати так, щоб в коморах дофіга не тримати. І назвали це логістикою нового типу — логістикою «точно вчасно» just-in-time, або JIT. Причому, все, що було до них вони образливо обізвали логістикою TFL (too fucking late) — до охуїння пізно. Оце зараз так і живуть — стараються купувати, возити, складувати й виробляти саме стільки, щоб було якраз «в тему» тобто рівно стільки, скільки треба без TFM та TFL.

Про назву[псув.]

Таки в логістів були конкуренти. Математики, щоб їм! Вони, гади, називали математичну логіку логістикою аж із середини 19-го століття. Декілька разів логісти й математики сходились у рукопашній і кожен кричав «віддай це наше!». Але, все безрезультатно. Чому так? Не питайте, може в старі часи математиків було більше ніж вантажників на складах, але тільки в шістьдесятих роках математики на своєму світовому східняку (з’їзді) перейменували-таки математичну логіку в математичну логіку. Історія про це замовчує, але, очевидячки, перед самим їхнім з’їздом наші хлопці серйозно з ними поговорили… І от з цього часу логістика стала логістикою.

Історія про назву в СРСР, та в її складовій Україні має свою специфіку. Можемо пишатися, логістика стояла поруч із генетикою у списку реакційних буржуазних наук. Ось цитата із словника іноземних слів видання 1956 року:

Логістика — 1) символічна логіка, найновіший різновид формалістичної логіки (див. логіка 1), який отримав переважний вплив у сучасній реакційній буржуазній філософії, ідеалістичне викривлення математичної логіки; заменює словесне висловлення понятть і суджень символічними значеннями, аналогічними алгебраїчним знакам; л. повністю відриває логічні форми мислення від його змісту; 2) пусті, безпредметні судження, відірвані від досвіду й практики, те ж саме, що й схоластика 2. (Словарь иностранный слов — М. 1956 г.)

Отакої! Дуже образливо. Особливо друге значення. Причому, логісти, дуже не люблять ці значення, через, що старанно приховують старі словники, особливо видані в Москві. Однозначно, це пояснюється значними жидобандєровськими впливами на сучасну логістику в Україні.

В Україні широкорозповсюджена друга назва логістики — лохістика.

Логістика в Україні[псув.]

Зрозуміло, що логістика була буржуазною наукою, аж поки не прийшла перестройка. Вільнодумні викладачі автодорожніх інститутів Москалії почали вживати слово логістика. Зразу ніхто нічого не знав, що це таке, бо начитались словників іноземних слів, де ви самі знаєте, що написано.

Потім, почали перекладати з англійської. Сподобалось. І слово і сама теорія. В тому числі й українцям, які ще не забули москальської. І от саме тоді пішов рух з перейменування!

З часом, від принципу «нехай вони займуться» (тобто, логісти хай займуться, тим, що «падає між стільців», тобто, жоден відділ зробити не може) — перейшли до системного вибудововування логістики підприємств.

З’явились і наші науковці. Є в нас і гуру логістики. Як от Євген Крикавський .. Його пiдручники найпотужніші. Головна вада — важко читається. Для студентiв — це не проблема, нехай мучаться. Але, як для професiоналiв, то необхiдно читати тiльки тi роздiли, якi Вас цiкавлять зараз, у цей момент.

А мiзки парити наш гуру вмiє. Хочете приклад? Будь ласка! Стор. 167 роздiл 5.3 «Обгрунтування вибору постачальника» (Логiстика. Для економiстiв: Пiдручник. — Львiв: Видавництво Нацiонального унiверситету <Львiвська полiтехнiка>, 2004. — 448 с.) починається за абзацу:

«Проблема вибору постачальника може розглядатись у прямому розумiннi як вибiр найлiпшої альтернативи в гомогенному просторi пропозицiї матерiалiв, так i в стратегiчному розумiннi як вибiр субституцiйних варiантiв, що за змiстом є гетерогенними, однак iдентичними за кiнцевою цiллю логiстики постачання — гарантоване забезпечення матерiалами, частинами виробничого процесу.»

Сподобалось? Зрозумiли? З четвертого разу? Тому, ще раз: для практикiв логiстики: читати вибiрково, саму суть, формули. Для студентiв: читати вiд палiтурки до палiтурки, i, таки, вивчити хоч на парах з логiстики що таке гомогенний чи гетерогенний. А то прийдете на роботу i нiкого вразити не зможете!

Де ми такого набрались[псув.]

Noimage64.png

Не подужав без малюнків!
Тут немає зображень! Це робить статтю незрозумілою для людей, які не вміють читати.
Ви можете допомогти Інциклопедії, додавши їх.