Відмінності між версіями «Latynka»

Матеріал з Інциклопедії — вільної від здорового глузду енциклопедії
Перейти до навігації Перейти до пошуку
(с/п)
м (с/п)
Рядок 10: Рядок 10:
   
 
[[Категорія:Латиниця]]
 
[[Категорія:Латиниця]]
{{ПС|{{Користувач:Vox/Підпис}} 01:25, 22 квітня 2011 (UTC)|19631||{{ПС/1}}}}
+
{{ПС|Vox 21:15, 15 червня 2011 (UTC)|28258|з={{ПС//1}}|ф={{ПС//1}}|п= }}

Версія за 21:15, 15 червня 2011

Latyns'ka abetka, istoryčno — vidhaluženn'a etrus'koji abetky, jaka u svoju čerhu vynykla z hrec'koji. Vynyknenn'a latyns'koji abetky vidnos'at' do 7 st. do n.e. Napr'amok pys'ma: spočatku sprava nalivo i, čerez r'adok, zliva napravo, pisl'a 4 st. do n.e. — zliva napravo. Forma znakiv v osnovnomu sklalas'a v 1—5 st. n.e.

Pervynna abetka — 20 liter: А B C D E F H I К L M N O P Q R S T V X: litera C vžyvajet's'a dl'a poznačenn'a K ta G, zvuk K može zapysuvatys'a jak C, K, Q. Blyz'ko 230 roku do n.e. vvedena litera G, majže odnočasno upor'adkovujet's'a vžyvann'a C, K, Q: C — najbil'š zahal'ne poznačenn'a dl'a K, Q — pered u, K — zberihajet's'a lyše v dekil'kox slovax. Bukvy Y i Z vvod'at's'a na počatku 1 st. do n.e. dl'a sliv hrec'koho poxodženn'a. Takym čynom vstanovl'ujet's'a abetka z 23 znakiv. Rehul'arne vžyvann'a bukv J (na vidminu vid I), U (na vidminu vid V i W) vidnosyt's'a til'ky do epoxy Vidrodženn'a. Počynajučy z epoxy rann'oho seredn'ovičč'a latyns'ka abetka obsluhovuje bil'šist' mov Jevropy, a pizniše — r'ad mov Afryky, Ameryky ta Aziji.

Stub.png

C'a statt'a nedopysana
Možlyvo, avtor poklav na ce dilo.
Vy možete dopomohty Incyklopediji, dopysavšy jiji.