Троя

Матеріал з Інциклопедії — вільної від здорового глузду енциклопедії
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Двері зачинені? А вони вам треба?
« Не про те вам треба думати, яким пресом вас тиснуть, а про те, як поводитися під тиском. »
~ Б. та А. Стругацькі про наявність Трої

Тро́я, Етрýрія, або сучасна назва е-Трýскавець — старовинне місто, сучасне ж знаходиться у долині річки Воротище, притоки Солониці (сучасні назви річок), у північному передгір'ї Східних Карпат на висоті 384 м над рівнем моря. де, за епосом та іншими давньогрецькими джерелами, на початку XII ст. до н. е. відбулася Троянська війна, в якій був «присутній» так званий Троянський кінь.

Назва міста[псув.]

Назва міста Етрýрія співзвучна з англійськими словами з артиклями a true та a truthful, що в перекладі означає «правда» та «правдивець». Що й не дивно, адже завдяки дуже інтенсивній торгівлі цього міста з навколишнім світом за допомогою тогочасних чумаків і було занесені ці слова до далекого Туманного Альбіону і стали частиною їх лексикону. Саме тому це місто найвірогідніше знаходилась на території сучасної України, про що є підтверження маститих істориків-дослідників античності про переселення-повернення етрусків на батьківщину. Саме тому найбільш вірогідна сьогоднішня назва цього міста — Трýскавець.

«Греки» або псевдогреки (чому використовуються ці «синоніми» буде пояснено пізніше) як завжди все скорочували і замінювали звук «у» на звук «о» (Русь-Россия). Так утворилась назва Тро́я. Чому сучасне місто називається Трýскавець буде пояснено в кінці статті.

Символіка міста[псув.]

Герб та прапор-хоругва сучасного Трускавця неоднозначно натякають хто в свій час врятував Рим.
Ліричний відступ. Ви дійсно вважаєте, що можна влізти групою воїнів в обладунках та зброєю на мури міста серед ночі так, щоб це не почули ВСІ собаки? |Хіба що собака був такий Найвірогідніше, що все таки це були "місцеві" злодії, які хотіли поживитись скарбами храму, хоч і не вдало. Просто не з усіма гусями вдалось домовитись.

Зелене тло прапора та герба, а також зелена галузка в дзьобові гуски також неоднозначно на щось натякають. Миротворчість гуски звичайно ніхто і не надумає заперечувати, проте вона точно не голуб. Все набагато складніше. Мова піде про "спідню білизну". Проте не зараз. А в далекому минулому.

Не всі "греки" могли навчитись вимовляти звук "р", шекерявлили. Тому й не дивно, що на прапорі Тrускавця саме гуска чи гусак.

Троянська війна[псув.]

Фрагмент з Ходи троянського коня в Трою (з картини Джованні Доменіко Тієполо, 1773, натхненного Вергілієвою Енеїдою) (ось такий прикол)

За словами Івана Котляревського, місто було розібране на запчастини для швидкісного спорудження човнів Енея до повторного приходу так званих «греків», на яких (справжніх) все й звалили, бо залишилась лише купа гною.

« Но греки як спаливши Трою
Зробили з неї скирту гною »
~ Котляревський про долю Трої

Тут метр Котляревський дуже неоднозначно натякає, що Трою «брали» точно НЕ греки, адже гуцульською говіркою (Трускавець - Карпати) частка «но» означає заперечення. Запалили псевдогреки з досади уже залишки Трої, коли прийшли повторно. Включаючи всі документи та повідомлення для чумаків, що мали повернутися з інших подорожей. «Історію пишуть переможці». Саме тому історія Етрурії була переписана. Саме тому пан Шліман знайшов «Трою» в іншому місці. Насправді він знайшов Іліон (Елладний, будь він неладний). Який був колонією чумаків Етрурії. Тобто «дочку», яку теж можна назвати Троєю.

Енея про прихід цих «греків» попередила ("познайомила" з Хароном) Касандра.

Ось справжній Троянський кінь

«Троянського коня» ніколи не було. Це був требушет в межах міста, яким і дали причуханки (у вигляді камінців та підпалених амфор з «олією») тим «грекам», які надумали вимагати непомірні «податки» за свій «захист» від надуманих небезпек. Та його невдала копія, яку змайстрували аби як по опису пʼяного шпигуна, і яка була обережно камінцями роздовбана більш якісним требушетом міста для подальшого використання в якості хоча б дров. Саме тому «греки» й відступили.

Так як серед багатьох тодішніх етрурців (троянців) були «мумбо-юмбо», готові за мзду у вигляді частки від «податків» здати місто «грекам», то попередження Касандри здалось Енею розумним. Саме тому подорож з пригодами йому здалася кращим виходом, ніж багатоденне виколупування "лапші" з вух.

«Грекам» такі швидкі збори в подорож здалися боягузством, тому всіх схожих на мешканців міста Етрурія вони алегорично до сих пір називають «(е)трусами».

Розселення етрусків[псув.]

"Баба" Київська. Можливо дійсно Яга. Хоча вірогідніше "Адідас", ребрендинг

Оскільки Етрурія вела дуже інтесивну торгівлю, то дуже багато її мешканців були чумаками і були в частих подорожах. Збори Енея в подорож були дуже швидкими, тому всіх чумаків не було змоги вчасно попередити про напрямок. Саме тому Касандра залишилась поблизу тієї «купи гною». Частково місто було відновлене чумаками, які поверталися, проте трохи східніше. Деякі з чумаків вирішили просуватися ще далі на схід і осіли в місцині, яка зараз має назву е-Тру(о)єнщина.

Мешканці Труєнщини (нащадки з Етрурії) вмовили нащадків негреків встановити в свою честь Бабу Київську саме в грецькому вбранні, бо знали, що негреки бояться саме баб (наприклад, Баба-Яга). Некрасов теж про це натякав. Правильні щит та «меч» не вдалось вмовити в той час вкласти статуї в руки.

«Будь-який спадок варто переосмислювати, а не знищувати. І створювати надбудову таким чином, щоб навіть ворогам неповадно було забувати, що було до цього. Нащадки не повинні повторювати помилок своїх предків. Історію пишуть переможці.»
~ Дід Панас про етрусків

Легенда про Київ: "Кий, Щек, Хорив та Либідь" (Хорив - можливо Харків, а Либідь - Одеса(Левшинська слобідка)???)
Легенда польська: "Лех, Чех, Рус". (Спільне за звучанням Щек - Чех, де він? Озеро Чеха в Сумах? Ніхто не може пояснити з якого часу ця назва зʼявилася. Навіть багатовікові дуби навколо озера)
Якщо "Кий, Щек, Хорив" - це Київ, Суми (соми) та Харків, то "Либідь" для Одеси - далекувато. Шукаємо "Либідь"?

Мова та писемність етрусків[псув.]

Загальновідома так звана «етруська нечитабельність».

Ліричний відступ. Болгари Кирило та Мефодій "впровадили" для словʼян в якості писемності так звані «глаголицю» та «кирилицю». Особливо «глаголиця» дуже відрізняється як від латини, так і давньогрецької писемності. Постає питання — звідки взялася «глаголиця»? Це і був «шрифт» етрусків. Не могли Кирило та Мефодій просто так нізвідки придумати стільки складних символів та скласти алфавіт.

В болгарській мові звуки «л» та «р» до сих пір не вважаються «до кінця» приголосними, це напівголосні.