Російська мова

Ця стаття образлива Можливо вона ображатиме москалів росіян.

«Фдні самненій, фдні тяґасних раздумій а судьбах маєй родіни, ти адін мнє паддєршка і апора, вілікій і маґучій, прафдівий и свабодний руссскій йазиґ! Ні буть тібя, каґ ніфпасть фатчяініє прі віді таво, што савіршаітцо дома? Но ніззя вєрітъ, шоб такой йазиґ нє бил дан вілікаму нороду!»

~ Турґєнєфф про російську мову

«Гы! +1»

~ Лев Толстий про російську мову

«Я руський би віучів тіки за те, шоб єю дапітувать плєнних!»

~ Українець про російську мову

«Я руський би вивчив тільки за те, що мені заплатили сто баксів»

~ Білл Гейтс про російську мову

Російська мова, відома також як малоукраїнський діалект і собача мова попси та блатняку, використовується варварськими племенами москалів, що живуть на півночі України. Походить від староукраїнської мови і є діалектом, який з’явився в результаті її змішання з монголо-татарським матом та чухонськими діалектами, а також засирання болгарщиною, тобто сплюндрування. Входить у сімейство кацапських жаргонів (найперший з них).

Кацапські жаргони

Москальський діалект

Отакий він — москальський діалект. Пишуть ніби й нормальні люди, а таке кажуть

Москальський діалект — один з шести крупних діалектів української мови. Історично сформувався набагато пізніше літературної української(14-15 століття), але тим не менш вважається носіями ледь не панівним. Загальна характеристика діалекту зводиться до значного псування українського вимовлення, хоча написання при цьому часто співпадає з українським.

Виникнення

З кожним роком написана ними історія все більше доставляє.

Діалект почав давати паростки вже після завоювання русинами та зрусішання фіно-угорських племен. Але виокремлюватися як окремий діалект, почав лише з від’єднанням від Руси Суздальської землі. Як можна прочитати у Ключевського,

«

«...акающие говоры Великороссии образовались при обрусении чудских племен. Восточные инородцы, русея, вообще переиначивали усвояемый язык, портили его фонетику, переполняя ее твердыми гласными и неблагозвучными сочетаниями гласных с согласными. Обруселая Чудь не обогатила русского лексикона: академик Грот насчитал всего около 60 финских слов, вошедших большею частью в русский язык северных губерний; лишь немногие подслушаны в средней Великороссии, например пахтать, пурга, ряса, кулепня (деревня). Но, не пестря лексики, чудская примесь портила говор, внося в него чуждые звуки и звуковые сочетания...».

»

Взагалі, якщо наддніпрянський та західний діалекти формувалися на народній основі, певний час будучи навіть офіційною мовою Великого Князівства Литовського, то москальський усебічно піддавався впливу церковнослов’янської мови з лексичного боку(наповнення москальської лексики болгаризмами та архаїзмами). До них належать, наприклад, такі звичні слова, як вещь, время, воздух, восторг, глагол, изъять, награда, облако, общий, сочинить, тщетный, чрезмерный і багато інших, частина з яких співіснує із властиво москальськими дублетами, що відрізняються від церковнослов’янських за значенням або стилістично, порівняємо (церковнослов’янське слово приводиться першим): влачить / волочить, глава / голова, гражданин / горожанин, млечный / молочный, одежда / одёжа, разврат / разворот, рождать / рожать, страж / сторож й інші. Із церковнослов’янської в діалект запозичені й окремі морфеми (наприклад, дієслівні префікси из-, низ-, пред- и со-) і навіть окремі граматичні форми — наприклад, віддієслівні дієприкметники (порівн. церковнослов’янські за походженням дієприкметники текущий або горящий з відповідними їм москальськими формами текучий і горячий, що збереглися в сучасній мові як прикметники зі значенням постійної властивості) або форми дієслів типу трепещет (з невластивим українським формам чергуванням т/щ, порівн. москальське хохочет або лепечет). За своїм лексичним складом сучасний москальський діалект є в багатьох відношеннях близький до південнослов’янської болгарської мови. При формуванні лексичного стандарту інших діалектів літературної мови вплив церковнослов’янської (староболгарської) був меншим. Згідно стословних списків базової лексики Сводеша москальський діалект є набагато ближчою до наддніпрянського та балтійського (відповідно 86 % та 92 % спільних слів), ніж до південнослов’янської болгарської мови (74 %). Щоправда, незважаючи на розходження в граматиці, загальна для болгарської мови й москальського діалекту лексика в сучасній художній літературі становить близько 60 % і доходить до 80 % у публіцистиці.Загалом церковнослов’янські елементи пронизують всю структуру москальського діалекту — фонетику, морфологію, словник, стилістику — в незрівнянно більшому ступені, ніж, наприклад, латина — сучасну італійську мову.
Назараз болгаризми з неповноголосими, що витіснили повноголосі аналоги староукраїнської мови(град-город, мразь-мороз, мрак- морок, сладкій-солодкий) проникли навіть в наддніпрянський діалект та активно захищаються особами, що не вчили історію мови далі ніж після 1922-ого року. Також багато хто зі сторонників «Живаґо вєлікарусскаґо язика» активно стверджує, що москальський діалект є ближчим до староукраїнської, аніж наддніпрянський, бо у ньому присутнє більше слів з неї і ніби ближча фонетика (хоча це так лише під дулом москальськоїросійської гвинтівки).
На фонетику та структуру москальських говорів Карелії великий вплив справили фіно-угорські мови (мерянська, мокшанська, більшість балтійсько-фінських, частково — комі та марійська мова).

Діалектні відмінності

Розподіл діалектів української у східній Европі

Понуре гівно — ваш діалект. Ви зовсім не знаєтесь у мовах.

Москальський діалект має виразні відмінні риси у фонетиці, морфології та лексиці.
У фонетиці такими особливостями є наявність «ро», «ло» і «ре», «ле» в коренях слів між приголосними на відміну від наддніпрянського та західного діалекту, де вживаються «ри», «ли» і «ри», «льо» (моск. «крошить», «глотать», «тревога», «слеза», укр. «кришити», «глитати», «тривога»), вимова сполучень м’яких зубних і шиплячих з [j] при довгих м’яких приголосних в інших діалектах (моск. «платье», «судья», укр. «плаття», «суддя»), вибухове [g] при фарингальному [ɦ] в українській мові (порівняти моск. «город» ['górat], укр. «город» [ɦo’rod]). У москальському діалекті кінцеві приголосні оглушуються. Набагато менше, ніж в інших, використовується фонетичний закон милозвуччя (для зменшення збігу голосних або приголосних): моск. иду к ней — пришел ко мне; иду с ней [нею] — пришел со мной; под нами — подо мной, в українській: чергування сполучників і — й, прийменників у — в — уві, дієслівних часток ся — сь, фонетичне модифікування прийменників з — зі(зо) — із, під — піді — підо, к — ік, часток би — б, сполучників хоч — хоча, же — ж, префіксів від (віді) — од; з — зі — із тощо, також чергуються початкові літери коренів слів: іти — йти, Іван — Йван, весь — увесь, ще — іще, там — отам, ця — оця, йон-іон. В москальському діалекті поширене «акання» (вимовляють ненаголошену о як а збоченці). Також поряд поступово стає очевидним наближення до «якання». Не буде дивно, якщо через сторіччя літературною Великоросійською правильно буде саме «Чяво?».

У морфології такими особливостями є відсутність кличного відмінка (моск. «брат!», «сын!», укр. «брате!», «сину!»), хоча у розмовній мові при звертанні до людей по-імені вживаються форми з нульовим закінченням (моск. «Гена» — «Ген!»), відсутність чергування «к», «г», «х» з «ц», «з», «с» у відмінкових формах іменників (моск. «нога» — «на ноге», укр. «нога» — «на нозі»), широке розповсюдження форми називного відмінка множини з закінченням -а (-я) під наголосом у іменників не середнього роду (моск. «учителя́», укр. «вчителі́»). На відміну від москальського, в наддніпрянському діалекті| 4 часи дієслів, а не 3 (поряд з минулим, теперішній та майбутнім — давноминулий, «я був ходив»), три числа, на одну дієслівну та іменникову форму більше, збереглася четверта відміна, суттєво багатше суфіксальне словоутворення.

В москальському діалекті зникли такі можливості української мови

Іменник:

• Число: Двоїна
• Відміна: ІV-та
• Відмінок: Кличний
• Лексика: Певна кількість слів з повноголосими змінилась на слова з неповноголосоми;

Дієслово

• Час: Давноминулий
• Форма: Спонукальна, перша особа множини (себто — будьмо та будемо — будєм)

Прикметник

• Суфікси пестливості
• Щоякнайвищий ступінь порівняння (утворюється додаванням що+як+найвищий ступінь)
• Закінчення ого в родовому відмінку (вимовляються як [аво] чи [ава])

Загальна фонетика:

• Звук о в ненаголошеній позиції
• Відсутня (майже відсутня) милозвучність

1. і-й (та)
2. у-в (ув, уві)
3. ся-сь
4. з-зі(зо)-із
5. під — піді — підо
6. к — ік
7. би — б
8. хоч — хоча
9. же — ж
10. від(віді) — од

• Немає пом’якшених шиплячих (окрім Ч [чь]), хоча на письмі вони все ще показуються.

Загальна граматика:

• Надзвичайно часте пом’якшення гортанних, чого ніколи не допускала давньоукраїнська мова

1. Відсутнє чергування «гзж», «кцч», «хсш» іменникових відмінків при м’якому закінченні
2. Слова «гибель», «Киев», «хитрый», «кидать»…

Приклади москальського діалекту

Декілька найтиповіших прикладів використання діалекту:

«

Fuckin fuck, хули привязался, ты бля, с животной фамилией? Пятница в моей религии - священный день, мои боги предают тебя анафеме, еблоид, тебе понятно?

»

«

Анальчик иди ко мне родной, я тебе чучу запиздрючу. Смешно, я аж плякал )))))

»

«

Это не поможет мне засунуть свою здаровую балду в маленький кошачий анус, посоветуй что нибудь (

»

«

Соблазнительные интим стрижки -это твое мощное оружие!

»

Трохи канонічного:

«

Убѣйся объ стѣну нахъ!

»

Поширення

Зона зараження

Діалект набув поширення, завдячуючи переважно зусиллям товстого тролінгу російськими царями численних земель та придворним історикам, які своїми працями затвердили стереотип, неначе Україна до Русі має відношення опосередковане, в той час, як Московія — найбільш пряме (З цього приводу навіть назву взяли — Росія, Русь з грецької).
Загалом впродовж історії ми бачили неспинне розширення меж вживання діалекту. Чому Московія прагне замістити своїм ущербним діалектом більш багатий надніпрянський чи західний дізнаєтесь у статті москальська ментальність.

Сучасний статус

Ех,... більше б таких учителів! Наразі активно форситься російським урядом як «загальнозрозумілий». Фактично, є офіційним у, відповідно, Росії, Білорусії, Казахстані та Киргизстані і прагне бути нав’язаний Україні. Численні проросійські партії, такі як Партія Рингтонів, прогресивні соціалісти, з якогось диву хочуть діалекту державного статусу.

Москальський діалект та російська мова

Серед населення Московії побутує думка, що москальський діалект — то не діалект, а повноцінна мова. Насправді т. з. «російська мова» — мем у стилі форсед російської пропаґанди в Україні. Вся суть у тому, що, аби повести за собою нарід, необхідно вигадати якусь велику ілюзію. От і вигадало керівництво спочатку, що Московія то не Московія, а Росія (якби сказали Русь — ніхто би не повірив), потім байку про Великоросійську мову. Навіть кілька разів забороняли, та як кажуть «ні, не огидно, що природньо…», от і наддніпрянський найповніший діалект не вмре завдяки своїй красі та природності, чого не можна сказати про діалект москальський, який якби його не форсили, давно би сконав у власній нікчемності.

Способи позбутися звички чи вродженого комплексу використовувати москальський діалект

Пластичні операції — 2 хвилини і ти як Путєн

Сучасна наука стверджує, що існує лише один спосіб позбутися такого горя в житті — пиздити себе ломом тричі на день. Ще можна фізично себе заборонити чи піддати злісним самокатуванням. Як достойний варіант, варто розглянути феєричне самоспалення.

Цікаво знати

• У москальському діалекті не існує кличної форми, але до Бога вони звертаються саме за кличним відмінком («О, Боже!»). Хоча останнім часом поширеним є також звертання «О, мой Бог». Редукція.
• Москальський діалект утворився не природнім шляхом народницької ізоляції, а способом культурної асиміляції чужинців.
• Москалі називають місяці за римською традицією. Фе!

Їбланська мова

Закономірний результат деградації малоукраїнського діалекту. Тут споглядається ефект спрощення граматичних конструкцій та примітивізації орфографії. З огляду на надзвичайне поширення жаргону на просторах СНД, особливо серед молодих людей, можна припустити, що код цієі «мови» є хитродупим психотропним засобом. Зважаючи також на надзвичайну її поширеність серед самих москалів, саме собою з’являється припущення, що вони або тестують засіб на собі ж, або «чим боролися, на те і напоролися». Небезпеку становлять збуджувачі зарази.

Блатний жаргон

На відміну від їбланського, це мова не самознищення, а професійного спілкування. Щоправда, лінгвістика тут не набагато краща. Цій «мові» властиві неможливі, змішані граматичні конструкції та дуже великий відсоток технічних слів, що разом роблять жаргон незрозумілим для незнайомих з ним людей.

Массковська мова

Мааасковскій язъик (укр. москальська мова) — мова вигадана московськими ґеями, але росповсюджена серед масквічей-натуралів Великим Олігархом. Носії цього жаргону (московити) користуються прийомом деформації слів та виразів для досягнення ефекту обридливості мовлення для оточуючих. Свої думки вони виражають за допомогою стандартного набору граматичних конструкцій, що і не дивно, зважаючи на їх ай-к’ю. Разом з блатним жаргоном ця «мова» утворила гопницьку.

Короткий словник

• «Мъи мааасквічі!» — «Ми кляті москалі».
• «Прібамбааасік!» — «Модем», «Відеокарта» тощо.
• «Кааакой сімпотний мааальчік» — «Я ґей».
• «Пааанаєхалі тут» — «Ласкаво просимо».
• «Ґлааамурнъий домік» — «Кремль».
• «Ґлааамурнъий старікашка, пааахожій на Ґошу Куценка» — «Ленін».
• «Мааасква нє різінавая» — див. «Панаєхалі тут».
• «Раааша форевр!» — безглузда і непереводима гра слів
• «Хааахлъи» — «Панове щирі українці»
• «Ніхаарошъиє маальчікі» — «гопники»

Мова попси і блатняку

Штучно створена мова, авторами якої є син Піфагора, Михайло Циліндр (москальською говіркою звучить як «Круг») та гурт «Цицьки» (в народі знаний як «Стрєлкі»).

Жаргон гопників

Так само як і московити, гопніки користуються стандартними фразами, так само як і блатні, вони в цих фразах використовують свої жаргонізми. Цих жаргонізмів значно менше, ніж у блатних, але трапляються вони частіше.

Руссскій мат

«Х*й тебе, с**а, в***»

~ Вчитель русского мату про русскій мат

«日本語»

~ Мао Пез Дун про свій мат

Руссскій мат — найуживаніший діалект російської мови, який здобув популярності серед україноподібних меншин (мазкалів). Це найстаріший, найуживаніший і найбагатший пласт російської мови, що органічно входить до усіх без винятку малоукраїнських жаргонів і діалектів. Цей суржикоподібний діалект виник при змішуванні китайської стародавньої мови з чукчо-нігерійською говіркою + поперечний англо-корейським жаргоном.

Виникнення

Винекнення русскова мата послугувало змішення різних мов (див. вище), що пішли від пра-прадідо-української. Корінь русскій мат має український — є багато підтверджень цієї гіпотези. Але саме від деградування в малоукраїнців (мазкалів) української інтелігентної мови і утворився непристойний русскій мат.

Використання

Русскій мат використовується у всіх галузях діяльності людини. Найпоширеніше з них це професія політика, в якій без цього діалекту не може обійтися в повсякденній роботі жодний «дармоїд». Через русскій мат, закликами якого Членін користувався, марксизм-джедаїзм набрав могутності.

Від Пуповини праукраїнської мови

Коли ще не існувала Інциклопедія і Ктулху ще не мав намір зохавати всіх, жила пра-прадідо-українська мова, першим знавцем якої був Адам. Проте, коли Ной робив ковчег, він прибивши собі руку молотком, придумав новий діалект — русскій мат.

• Ху*ня — Чеченці готують феєрверки на Новий Рік.
• Пі**ець — Зменшили зарплату.
• С**а — (укр.) Сучий синок.

Див. також

• Кацапстан
• Москалі
• Російська абетка
• Русиньскый язык

Виноски

Отака х..ня, малята! Дід Панас зробив вирок, що ця стаття дуже довга. Дякуємо, що не заснули!

Версія №  29706 Зміст:         Формат:      Правопис: