Падлов Іван Педросович

Матеріал з Інциклопедії — вільної від здорового глузду енциклопедії
Перейти до: навігація, пошук
«Гафф, гафф…»
~ Собака Падлова про Падлова
«Фхтанг, фхтанг… Ням-ням!»
~ Собака Ктулху про Падлова
«감사합니다!!!»
~ Корейці про Падлова


Іван Падлов. Автопортрет

Іва́н Педро́сович Па́длов (нік «Проффесор Преображенський»)— відомий корейський ветеринар, зоофілолог, дієтолог, винахідник собаки (собаки Падлова, собаки Баскервілів, Хорт-дога і т.д.); творець науки про перетравлення та перебродіння собак; основоположник течіїї кулінарного собаківництва в Півнячій Кореї; лауреат Шнобелівської премії в галузі сільського господарства у 1900 р. «За винахід Великого Рогатого Собаки».

Перші пороки[псув.]

Іван Педросович народився 13 (або 66) бересня (а може й верезня) 1844 року у невеличкому селі Тарзань, що на сході Малоукраїнського повіту Донецької області. Він мав вроджений онанізм ротової порожнини і тому дуже любив банани. Його пращури були звичайні небагаті гуманоїди. Батько Падлов Педрос Педросович (1818—1919) був рибалкою і зазвичай ловив на черв’яків, мати Марія Педросівна (у дівоцтві Падлівна) (1821—1912) була простою дояркою на страусинній фермі. Життя було не просте — малому Івану ще змалечку довелось важкою працею самому заробляти собі на пиво та сигарети. Він розводив кроликів, слонів та ведмедів вдома на балконі. Робив з них різні корисні речі (кросівки, сигарети, абажури, радіоприймачі) і продавав їх на чорному ринку. Любов до тварин у нього з’явилась в підліткові роки під час сексуальго дозрівання. Першого страуса, якого полюбив Падлов звали Тарас.

Одразу по закінчені тарзанської посередньої школи в 1866 р., Падлов вступив в коров’яче лайно. Ця образа назавжди залишилась у нього в пам’яті і вплинула на всі його подальші дослідження.

У 1870 р. Падлов поступив в Московський університет дружби уродів імені Тімона-і-Пумби на факультет коників. Там він прочитав якусь книгу якогось відомого вченого але нічого не зрозумів і більше ніколи не читав. Саме цей факт немав жодного значення в його житті і абсолютно ніяк не вплинув на світогляд Падлова. На третьому курсі навчаня, після Дня Студента, його помилково забрали по обміну в Корею. Там Падлов провчився ще довгих два дні. Після закінчення навчання, додому вертатись не став щоб не забрали до армії. Влаштувався прибиральником у ветеринарну клініку імені Ай Боліто́. Саме тут Падлов проводить свої перші знамениті експерименти.

Досліди[псув.]

Собака Падлова (Sobakus Padlukоs). Автопортрет.

Перші свої досліди Падлов проводив на людях, а результати використовував для лікування тварин. Але люди збунтувались, схопили його і спалили на кострі. Після цього Падлов вирішив, що буде займатись лише тваринами.

Образ собаки Падлову явився зовсім випадково. Побачивши якось звичайного перехожого корейця, що бігав на четвиреньках, пісяв на стовпи, ганявся за автомобілями, гадив на тротуари і постійно виляв хвостом, Падлов вирішив, що добре було б створити таку тварину, яка б робила всі ці корисні речі замість людини.

І створив Падлов тварину, і побачив він, що це добре… І вкусила тварина Падлова, і прозвав він її «Сабака»… І побачила собака себе в дзеркало, і сказала вона про Падлова «От, сука»… І створив Падлов суку…

Створивши першого собаку в 1903р. далі у Падлова все пішло як помаслу. В день він винаходив по три нових види собак (на сніданок, обід і вечерю). Найвідоміші серед них:

Одна з невдалих спроб створення слонособаки
  • Такса
  • Че хуа-хуа
  • Поттерман
  • Буль-дог
  • Буль-буль-дог
  • Ґаліна-Бланка-буль-буль-дог
  • Хорт-дог
  • Нецензурна лайка
  • Дерев’яна гайка
  • Грязна майка
  • Тер’єр (Екстер’єр, Інтер’єр, Факстер’єр)
  • Оболонка
  • Поліграф Поліграфич Шарікофф
  • Цербер
  • @

Посліди[псув.]

Якось собака з’їла улюблену іграшку Падлова і він вирішив дістати її через пісдулу (отвір в животі). На це він потратив довгих 10 годин бо собака постійно пручалась, кусалась, матюкалась і взагалі вела себе неприпустимо. Але згодом Падлову все ж вдалось добитись результату за допомогою металевої труби і лагідного слова.

Коли він нарешті добрався до шлунку тварини, то зрозумів, що його іграшки там уже немає. Всього за кілька годин травний сік тварини перетравив 20-сантиметровий гумовий вібратор. Це зацікавило Падлова і протягом наступних 10 років він зкормив тварині практично все, що мав (два фотоапарата вітчизняних, два магнітофони імпортних…), а коли в нього нічого не залишилось, собака зібрала пожитки і на зароблені, від продажу речей Падлова, гроші виїхала в Ялту, де знаходиться і по сьогоднішній день.

Див. також[псув.]