Межигір’я
Князівство Межигір’я — колишня мікродержава у складі України, що знаходиться в Вишгородському районі Київської області, Україна. Конституційна монархія.
Загальний опис[псув.]
Грошова одиниця — 1 покращєння.
Першим та єдиним правителем був Дон Бас — намісник Донецької общини, Кавалер Ордену 3 ступеня Яйця та Вінка, проффесор, письменник, у вільний від роботи час виконував обов’язки президента України.
Населення: приблизно 1 тис. чоловік. Залежить від сезону будівництва.
Офіційна резиденція — «Не мій будинок».
Релігія — православіє і беззаконіє. Також в Межигір’ї є ще невелика секта — прихильники реформаторства, які вірять в те, що реформи працюють і вони ефективні.
Історія[псув.]
Розпочалася в 2007 році, коли повертаючись з полювання Дон Бас, помітив цей чудовий край, що так не був схожий на його рідний Донбас. Його дуже вразила природа цієї місцевості, неймовірна атмосфера і люди що тут жили, які вірили в покращєння і хорошу роботу на будівництві. «Треба їм це дати», твердо пообіцяв Дон Бас, — «я не можу кинути їх напризволяще». І з Божою допомогою та посадою прем’єр-міністра йому вдалося тут поселитися і дати людям роботу, паркан та охорону.
Під час визвольної боротьби в 2010 році князь Дон Бас заручився підтримкою васала Віктора першого, і в запеклій битві під ЦВК у Києві, їм вдалося здолати свого одвічного суперника — принцесу Юлю Єдину. Дон Бас упік її в каземати, а її головну зброю — бюджетні потоки, направив у свій край. Так Межигір’я отримало часткову незалежність і статус — князівство.
У 2014 році Дон Бас самоусунувся від невиконання службових обов’язків одночасно з України і з Межигір’я, тож за результатами всенародного референдуму Межигір’я повернулося у склад України як частина Вишгородського району Київської області.
Економіка[псув.]
Це була процвітаюча країна з розвиненим елітним будівництвом і високим рівнем життя. Найбільш розвинуті галузі та послуги: оздоблення унітазів коштовностями, двох і трьох-спальні пасіки, отдєлка, пеньки-масажери, нарощення діамантів на предмети побуту, транспортні послуги (автозаки), розгон, підтримка та забезпечення порядку на мітингах, музичне супроводження масових заходів від «dj Kalashnikov» (суди, Майдани, демонстрації).
Межигір’я належало до тих країн, які нічого не виготовляють і продають, але все мають. «Що Бог послав, то і маємо», — люблять казати межигірці. «Бог послав» поле для гольфу, яхт-клуб, тенісні корти і нову баньку. За рівнем розвитку ВВП Межигір’я стрімко наздоганяло Арабські Емірати.
Культура[псув.]
Межигір’я є помітним культурним центром. Найвидатнішою пам’яткою архітектури є баня, побудована в першій половині 2007 року н. е. Її гостями було багато видатних людей політики, культури, спорту, мистецтва. Саме в межигірській бані Ганна Герман вперше зуміла найти поезію в Чехова, татарські корні в Ахматової та Африку в князі Віктору II.
Межигірський діалект дуже мелодійний і ніжний. Ввічливі та толерантні межигірці звертаються один до одного тільки на «Ей ти», що в перекладі означає «Шановний».
Спорт[псув.]
Країна славиться своїми спортивними традиціями. Збірна Межигір’я є неодноразовим чемпіоном Європи та Світу у бігу по пенькам. Також в країні добре розвинутий теніс. Сам князь Дон Бас чудово грає в теніс і славиться своїм сильним ударом з лівої, навіть без ракетки.
Враховуючи наявність 10-метрового басейна, Межигір’я також регулярно виступав на чемпіонатах Європи по плаванню. На жаль, на дистанції в 50 метрів межигірський плавець одного разу ледь не загинув, оскільки не звик до такої довгої дистанції.
Футбол не дуже популярний в цій мікродержаві, оскільки мяч постійно вилітав за кордон, де його відразу крали папараці та шпіони з українських ЗМІ, які день і ніч чатували на здобич.
Межигір’я було почесним членом міжнародних організацій «Страусині туфлі», «Скажи НІ — пробкам» та «Своїм дітям — найкраще!».
Регулярної армії Межигір’я не мало, однак був елітний спецзагін ГПУ, воїни якого, за допомогою Кримінального кодексу, могли запобігти будь-яким загрозам суверенітету чи небезпекам для жителів Межигір’я.
