Корчинський

Матеріал з Інциклопедії — вільної від здорового глузду енциклопедії
Перейти до: навігація, пошук
Bydlo39.jpg

Валера Лисогір із Тригір’я — лох.
Деяка інформація із цієї статті відома лише вузькому колу людей.

Слава Ісусу Христу. Дмитро Олександрович Корчинський — добрий дядько з вусами, модник, борець за демократію та права людини в Князівстві Сіленд, агєнт крємля та провокатор. Любить 3 речі: говорити Україну та вуса. Невідомо, що більше. Хоча, ні — більше любить лише Бога. Амінь.

Корчинський.jpg

Бог[псув.]

Вважає, що Україні треба православний джихад. Братчик (Дмитро Корчинський) славитця своєю реліґійною діяльністю: проповідує, влаштовує хресні ходи і просто говоре про Нього. Він один зі сяк-так шанованих релікійних діячів, хоча сам ні піп, ні дяк. І за це йому дяка. Цьому присьячені навіть його ефбешні дописи. Таке можуть робити не тільки лиш всі. Звісно, він не праведник, про що і сам затято ствердює. Але добре, шо в кінці 10-х років 21-го століття все ще існують щиро віруючі люди і навіть цього не приховують.

Говорити[псув.]

Корчинський — людина, яка має свою думку про будь-що. Знає все: слова, наче сам їх вигадав, події, наче був учасником. Якщо говорить, то коротко і ясно.

Україна[псув.]

У 90-х жбурляв каміння у Києві, гранати у Грозному, різав голови москалям там само.

У 2004 році обирався на пост Президента України. І виграв, бо дядя Корч завжди перемагає, навіть якщо програє. Окрім випадку, коли працював із наташкой какашкой вітрянкой та алєксєєм дугіним — любителями любити Московію та не любити Україну. Кумпутіна медведчук дуже схвально про нього казав. Але більше не працює, а хвойда не каже.

З нього почалось у 2013 році те, що й можна вважати Майданом — коли наші били бєркутят 1 грудня під АП. Приїхав туди на тракторі.

Вуса[псув.]

Любить Вуса і ніколи їх не голив. Кажуть, що й народився він з ними, бо не існує світлин цього кутюр’є без волосся над губою.

Через них (і не лише) схожий на Кобзаря.

Пообіцяв гроші тому, хто збриє бороду дугіна — звісно, щоб зробити свої вуса ще більшими.

Дзраматургґос[псув.]

Дззімітріос Корхцінскіос не лихсе знаменитий провокаторос, але і некепскіос дзраматургґос (некепський драматург). Найбільш відомі його вистави — “Віденьська кава” і “Посттравматична рапсодія”. Причому на основі першої навіть зьняли фільму у 2018 році, де грав його тоді ще друг Рілля Кропива (Ілля Кива). На основі другої вистави ше фільму не зняли, але Дззімітріос тужиться, старається. Тому з феатральним життьом Димко товаришує, а в "Віденській каві" навіть грають його братчики.
Амінь.

Всесвітньо-Броварське тілебачення (чи тілобачення)[псув.]

Дззімітріос не лише мегґалос дзраматургґос, але і відеовіщальник. Він в кіньці 2016 року створив власний ютьюбовий вісник (канал), куди виставляє видива на суспільну пфематику. І в 2019 році кожне нове видиво мо'е набрати кілька тичок (тисяч) переглядів.
Все почалося з того, що ше в 2015 році "Хробацьке ТБ" (Громадзьке ТБ) скотилося в бур'ян (стало нецікавим та нікудишнім, навіть милостиня ліволюдинівських фондів не допомогла). А в 2016 році Мосейчучка (Роман Скрипін) присвоїв собі всі зібрані для Громадзького ТБ (не МН) доляри. Тоді же Мосейчучку пішли з “Хробаків” і він пішов нахуй своїм шляхом. Український видивопростір огорнула кризя, але після появи ВБТ все стало краще і промінь надії засіяв над свідомими українцями настільки, що вони забули про ретормоване Хробацьке і стали цікавитися ше й оцим новим ютьюбовим вісником.
Вісник ше й тим славний, шо росповідає про ті речі, про котрі мовчить навіть ТСН. А це вже досягнення. На ньому працюють славнозвісні братчики Корчинського (інколи й він сам).