Комп’ютер

Матеріал з Інциклопедії — вільної від здорового глузду енциклопедії
Перейти до: навігація, пошук
Plagiat.png

Ахтунґ! Плагіат!
Комусь не вистачило фантазії, тому наразі ви маєте метаморфоз іншої статті, яку ви можете побачити тут.

«Знання — Сила!»
~ Ейнштейн про силу
«Сила є — мозгів не треба!»
~ Хрущов про силу
«Комп’ютер є — розуму не треба.»
~ Мао Пез Дун про мозок
«Комп’ютер — це підсилювач смаку мозку.»
~ Ктулху про комп’ютер

Комп’ютер (від переп. олб. цомпутер, «коробка») — пристрій для створення, обробки, спотворення і знищення інформації.

Історія комп’ютерної техніки[псув.]

Ідея створити обчислювальну машину, як називається, витала в повітрі. Ще в III тисячолітті до н. е. Аль-Фред ш'Нобель винайшов простий лічильний пристрій у вигляді коробки з маленькими дерев’яними паличками, якому на честь своєї батьківщини дав назву шведські сірники.

Такий був перший комп’ютер

Проте, геніальний винахід виявився передчасним. Шведський король КарлСон, до якого ш'Нобель звернувся за грантом на продовження досліджень, відмовив йому в підтримці, назвавши продемонстрований процес обчислення числа пі «грою в бірюльки», і винахідник був вимушений продати виготовлені на власні засоби експериментальні зразки заїжджим єгиптянам.

Ті ж по своїй дикості і неписьменності використовували їх не за призначенням, тобто для розкурювання кальянів, на багато століть відкинувши назад цивілізацію.

Приблизно так воно виглядає

По-справжньому історія комп’ютера почалася в середині XV століття, коли безумний араб Аль-Хазред, що фінансвався голлівудськими спецслужбами, створив перший в світі справжній персональний комп’ютер — «Абак» [1]. Матеріалом для пристрою служили біле золото, смарагди і слонова кістка, а в дію воно приводилося дванадцятьма-тринадцятьма голими рабинями. Зрозуміло, що і ціна, і вартість експлуатації «Абака» були на ті часи значні.

До того ж тодішня технологія не вміщала в об’ємі корпуса необхідні пристрої введення-виведення [2], бездротова передача даних не отримала загального визнання, а дірявити слонячу кістку, щоб проробити в корпусі отвори для дротів, Аль-Хазред не став з міркувань естетики. Отже, користь від пристрою виявилася невеликою. Проте це був прорив.

Усього було виготовлено 7,5 фірмових Абаків, здебільшого відразу розкуплених голлівудськими знаменитостями.

У той самий час ринок заповнили дешеві китайські неліцензійні підробки, у яких замість білого золота використовувалася погана сталь, замість слонової кістки — целулоїд, а роль оголених рабинь користувач мав виконувати сам пальцем переміщаючи двійкові розряди по регістрах.

Спрощена архітектура пристрою не дозволяла запускати на ньому Doom , World of Warcraft та інші популярні в той час бізнес-програми, однак, була доступнішою за ціною, й у цивілізованих країнах важко було знайти підлітка, що не хизувався би таким, вибачте, абаком перед однолітками.

Приблизно вцей самий час в Японії Дарт Хіррохіто незалежно від Аль-Хазреда вів роботу зі створення великого промислового комп’ютера — Матриці. Матриця мала, за задумом розробника, вмістити всю природу речей, та підтримувати всередині себе повноцінний віртуальний світ, у якому людство могло би жити довго і щасливо.

Невідомо, чим би скінчилися розробки, якби Дід Жуйс не припинив подачу до Японії енергії Джей у той самий момент, коли Хіррохіто патчив KDE-2 під FreeBSD. Через війну замість Матриці з’явилася японська мова, а роботи з віртуалізації людства були надовго припинені.

Наступну главу до історії комп’ютеробудування вписав англієць Чарльз Бебідж, який запропонував використовувати перфокарти в якості зовнішніх носіїв інформації. Кажуть, що на цей крок Бебіджа спонукала його донька, Ада Лавлейс, котрій остогидло щоразу вводити в абак популярні пісеньки з роздрукованих шістнадцяткових дампів. Новинка стала популярною. Корейські і тайванські виробники швидко налагодили випуск компактних перфокарт місткістю від 1 до запланованих 4 гігабайтів. На кожну також поміщалося більш 16 годин безперервного звучання в популярному у ті роки форматі BEAT-Less (чотири аналогових музичних канали, по одному на інструмент, плюс додатковий субканал для вокалу). Доходи звукозаписуючих корпорацій поповзли вгору, а Бебідж був нагороджений шоколадним орденом імені Вупі Голдберг, званням лицаря Круглого столу титулом «сер, єс , сер».

Проте до ХХ століття відмова від використання у машинних обчисленнях оголених рабинь гальмувала й стримувала розвиток обчислювальної техніки.

Нового імпульсу високим технологіям додав німецький архітектор-віртуоз барон Ганс фон Нейман Karl Zuse , узявши за основу архітектуру готичних соборів. Для фон-неймановскої архітектури характерні арки з загостреним верхом, тонкі і високі вежі та колони, багато прикрашений фасад з різьбленими деталями (вимперги, тимпани, архівольти) і барвисті вітражні стрілчасті вікна. Рушійну силу винахід барона черпав в вокально-інструментальному ансамблі «Раммштайн» у складі чотирьох білявих німкень в чорних шкіряних бюстгальтерах під керівництвом Лєні Ріфеншталь. Експериментальний комп’ютер «Енігма», побудований фон Нейманом за кошти, здобуті з скриньки пожертвувань «На оновлення Храму», вірою і правдою відпрацював гарантійний термін, і був вивезений під виглядом брухту в Голлівуд.

Потім міжгалузеве виробниче об’єднання «Міжсправмаш» з урахуванням «Енігми» сконструювало соліста однойменного рок-гурту та їх керуючі обчислювальні машини серії ЕС/360.

Але справжній переворот в обчислювальній техніці зробив Володимир (Джон) Ленін та його революційний винахід — лампочка Ілліча. Побудовані з лампочок логічні блоки дозволили комп’ютеробудівельникам остаточно відмовитися від використання слонової кістки. Одна з найробітничо-селянських моделей комп’ютера, — БДСМ-6, — як міститься в назві, містила у собі цілих 6 таких ламп. БДСМ-6 приводилася у дію розробленою спеціально для неї радянською соціалістичною фотомоделлю  — дівчиною з веслом .

Вінцем комп’ютеробудування вважається апарат під назвою «Понтіак» PontyAC, [3], тобто «комп’ютер для понтів»). Його створили в 1943 року Елвіс Преслі і Поль Маккартні, щоб максимально круто понтуватися перед дівчатками. «Понтіак» мав позолочені чавунієм радіаторні ґрати на понад 70000 щілин, 8 мишей підвищеної прохідності, наводився в рух справжньою дівчинкою-чарівницею (зрозуміло, голою) і міг виконувати до 8192 неприпустимих операцій на секунду. Вважається, що «Понтіак» був у світі саморушним комп’ютером. На його базі через кілька років була побудована машина Тюринга .

Будова комп’ютера[псув.]

Сучасний комп’ютер складається з таких вузлів (у порядку зниження значимості):

  • Монітор — головний та єдиний значимий елемент комп’ютера. Показує літери, цифирки, картинки та власне, все. Як це й інші операції, які у його нутрощах, невідомо невідомості і досі пір залишається загадкою більшість науковців та інших простих користувачів тому, що з винаходу і по наші дні він виконується з типової секретної схемою «black box», що не дозволяє повною мірою вести його подальші дослідження та детальне вивчення. Комп’ютер без монітору за народним повір’ям вважається фіктивним, несправжнім комп’ютером, а весь контроль над здійснюваної ним невидимою діяльністю народний поголос приписує Матриці.
  • Миша — дрібна тварина загону гризунів. Володіє телепатичними здібностями і створена для візуалізації думок та бажань користувача, відображення їх через монітор. Щоб краще читала думки і швидше здійснювала бажання, рекомендується під час роботи класти свою руку їй на спинку (спеціально для попередження нещасних випадків і для продовження строку роботи, мишей ще на етапі первинної підготовки й навчання, починаючи ще з найперших екземплярів, стали містити в персональний броньований несамохідний автономний захисний корпус, обладнаний системами життєдіяльності й допоміжними механізмами). Після того, як користувач легким рухом руки дає миші зрозуміти, що йому щось стукнуло на думку, миша відразу відгадує його найбільш потаємні бажання (при цьому конфіденційність оброблюваної інформації забезпечується повною ізольованістю миші від зовнішнього миру), після чого силою думки змушує монітор показувати ту чи іншу картинку або символ. Натомість миші часто всього застосовують для перегляду різних картинок.
    На жаль, навіть найсучасніші і добре навчені миші занадто повільні при наборі тексту, через що з ними часом використовують клавіатуру.
  • Клавіатура — полегшена з допомогою зниження шумності й громіздкості модель друкованої машинки, до того ж дозволяє друкувати букви і цифри не на аркуші паперу, а в моніторі. Інший характерною рисою є нескінченна вбудована «замазка», що дозволяє їй самостійно правити вже надрукований текст, не вдаючись по допомогу до стандартних офісних замазок-"штрихів".
    Єдиною проблемою може бути перенесення і тиражування видрукуваного через монітор документа. Особливо гостро ця проблема постає за відсутності принтера.
  • Системний блоксистемник») — у кімнаті стандартного компонуванні, зазвичай, є важка лита коробку зі сплаву чавуну і тугоплавких матеріалів. Основне призначення системного блоку — знизити ймовірність розкрадання працюючого комп’ютера в вашу відсутність, і зробити цю справу максимально трудомісткою і витратною для грабіжника. Для цього до системнику з допомогою дротів прив’язуються монітор, миша й інші пристрої, а вага і габарити (залежить від вартості комп’ютера загалом) повинні відбити зловмиснику бажання спробувати віднести всі разом. Мишу також прив’язують, аби внеможливити її самостійну втечу з місця своєї роботи. Проте сучасні версії системних блоків вже обладнуються системами GPS-навігації, упізнавання «свій-чужий» і дистанційного спостереження й контролю над повітряною і наземною обстановкою, що дозволяє не тільки нарешті позбутися набридлих і непотрібних дротів, а й у лічені хвилини знайти втікавшу мишу чи викрадену клавіатуру.

Також в комплектацію комп’ютера (опціонально) можуть входити такі деталі:

  • Мережева карта (чи NIC, від Nude Infernet Connectivity — комунікаційний пристрій, що забезпечує безперервну передачу в комп’ютер порнографії та інших картинок (зазвичай, з Iнтернетy). Якщо з якоїсь причини надходження оголених рабинь не вистачає чи вони взагалі відсутні, комп’ютер може втратити ерекцію («повиснути»).
  • Принтер — здоровенний ящик, по видаваним звуках і принципу роботи також віддалено нагадує друкарську машинку, але полегшену за рахунок відсутності клавіатури. Служить у тому, аби на бажання користувача відксерить і розтиражувати текст, вже надрукований через монітор. За необхідності він може ксерити картинки.
  • Блок живлення — найважливіша для потужності частина комп’ютера. Для запуску більшості модерних програм потрібно блок живлення потужністю не менше від 200 ватів. На споживчому ринку поширені комп’ютери потужністю від 350 до 430 ватів, блоки живлення промислових суперкомп’ютерів можуть мати потужність до 100 і більше кіловат.
  • Проводи, підключені до блоку живлення, утворюють енергоінформаційну мережу складної топології, у якій поширюються пульсації і стартові струми, які містять оброблювану інформацію. Найважливішими з дротів є червоний і синій: якщо один з них перерізати, комп’ютер перестане працювати. Проводи інших кольорів виконують допоміжні функції.
  • Відеокарта — зрозуміло з назви, що це пристрій, який дозволяє переглядати відео. Проте відео спочатку на комп’ютер потрібно завантажити, а для цього (у випадку) однаково знадобиться Мережева плата.
  • Кулер (від cool, «крутий») — як зрозуміло з назви, призначений підвищення крутизни комп’ютера. Є частиною вбудованої мікрокліматичної установки, яка початково входила до комплекту поставок для особливо «крутих» комп’ютерників.
    Спочатку — простий вентилятор, обдувавший користувача приємним прохолодним потоком повітря протягом всього сеансу роботи з комп’ютером. Згодом розміри кулера за збереженням колишньої потужності зменшилися, а установка мікроклімату за рахунок масовості і здешевлення виробництва увійшла у стандартну комплектацію. Новітні комп’ютери можуть обладнуватись двома і навіть чотирма кулерами (залежно від необхідного температурного режиму в приміщенні).
    Є інформація про розробки секретного військового кулера з приводом від вертолітного двигуна і змінюваною геометрією лопат, що дозволяє середньому комп’ютеру на більшості побутових завдань буквально літати. (джерело?)
  • Процесор — нагрівальний елемент у вигляді невеличкої квадратної пластини, який прикріплювався зазвичай до нижнього боку кулера до створення оптимальної температури у приміщенні, де знаходиться комп’ютер. Поруч із кулером є складовою вбудованої мікрокліматичної установки, дозволяючи підтримувати у кімнаті кімнатну температуру, у центральному офісі — офісні, і. т.п. Виготовляється з монокристалічного пентіуму та вбудовується всередину системного блоку на стадії відлиття.
    В наш час практично всі великі виробники включають процесор до свого комп’ютера. Але через невирішених досі проблеми з автоматичною регуляцією необхідний стан як раніше встановлюється лише у ручну — шляхом комбінування необхідної кількості кулеров і (в окремих випадках) процесорів. Так було в помірних кліматичних поясах, у звичайному режимі, коли той процесор кріпиться до одного кулеру (стандартний варіант), частину потужності останнього доводиться відводити і охолоджувати процесор, аби внеможливити зайвого підвищення температури у приміщенні. У холодних країнах кулер не потрібен, бо до підігріву холодного повітря потрібен максимально можливий рівень виділення тепла, ну, а в спекотних країнах, відповідно, навпаки, немає жодної потреби в процесорі.
  • Жорсткий диск — пристрій знищення непотрібної інформації. Відпрацьована інформація подається в жорсткий диск дротами у вигляді molex-дирки і накопичується у ньому до того часу, поки диск зненацька не стає заповненим вкрай. Потім комп’ютер подає жорсткому диску управляючий сигнал (V = 220 В, I = 50 гц на входи «+5» і «+12»), яким заповнений диск виходить із ладу, роблячи в такий спосіб всю збережену на ньому інформацію недоступною задля її подальшого використання. Сучасні моделі жорстких дисків можуть постачатися з чіпом штучного інтелекту, який самостійно виводить диск з експлуатації поступово, частинами, без очікування керуючої команди.
  • Флешка — декоративна затичка для невикористовуваних отворів. Виконується зазвичай, у вигляді брелока. Крім декоративних цілей, основне призначення флешки — не пропускати всередину комп’ютера пил. Деякі отвори прорублюються виготовлювачами спеціально, щоб комп’ютер можна було мати в усі шпарини. У інших випадках вони виникають через криворукість китайських робочих, що його виготовили.
  • Оптичний привід — підставка для чаю (кави). Становить собою прямокутник на системному блоці, з яких при натисканні на кнопочку вилізає власне підставка з вирізом посередині під дно чашки. Через це привід мало використовують під пиво, для нього існують спеціальні блискучі пластикові кружечки, на комп’ютерний манер називаються оптичні диски. Блискуча поверхня з’явилася у ролі фічі і використовується для самоконтролю над кількістю випитого і того, щоб не було самотньо було пити одному, сидячи за комп’ютером довгими зимовими вечорами. Особливо «блатні» диски виготовляються із застосуванням космічних технологій і забезпечують не тільки високу якість відображення, а й різні кольори поверхні диска.
    При наявності відеокарти в альтернативному варіанті може застосовуватися для закачування відео. І тому в підставку установлюється оптичний диск, який натисканням кнопки вирушає всередину. Під впливом тепла диск розігрівається і розплавляється. Інформація у ньому інформація виривається назовні, і переноситься на монітор комп’ютера. Щоб інформація вся не розбіглася, всередині приводу встановлено невеличкий лазер (~120 кВ та вище), який охороняє його від втечі за ґрати і що заганяє назад на диск після процесу читання. Після завантаження інформації натисканням тієї ж кнопочки на привід диск витягається назовні, де швидко вистигає до кімнатної температури, надійно схоплюючи всю що зберігається у ньому інформацію.
    Пам’ятайте! У процесі завантаження інформації на комп’ютер використовувати привід за прямим призначенням (як підставка) неможливо!
  • Пам’ять — використовується для кращого запам’ятовування процесів заражених Троянами і процесами Некрософт Windows. При нестачі пам’яті Windows може видавати помилку, і що може заразити все, оскільки не встигає їх усіх запам’ятовувати. Трояни ж у таких ситуаціях поводяться скромніше і звичайно воліють промовчати. Також служить неконвертованим хлібом для комп’ютерних гопників, які витягують пам’ять в комп’ютерних клубах.
  • Пісіпікер (від piece piker, «деталь жмикрута») — потужна низькочастотна колонка, призначена для побудки заснулих за комп’ютером користувачів. Вперше пісіпікер був виготовлен директором одного з єврейських комп’ютерних концернів, тому й пішло за його назву. До цього часу пісіпікер є найважливішою, після дротів, деталлю офісного комп’ютера, хоча найчастіше він можна знайти й у домашніх комп’ютерах. У зв’язку з особливої важливістю він заживлюється від двох головних дротів: червоного та синього.
    Потужність сучасних пісіпікерів сягає 500W.

Застосування комп’ютерів[псув.]

Застосування комп’ютерів численні й досить різноманітні.

  • У промисловості
    • Для управління промисловим устаткуванням
    • Для промислового шпигунства
    • Для імітації бурхливої діяльності
    • Для перегляду порнографії
  • У бізнесі
    • Для створення презентацій
    • Для написання бізнес-планів
    • Для написання пояснювальних записок про причини зриву бізнес-планів
    • Для доступу до сайтів знайомств
    • Для читання Інциклопедії у робочий час
    • Для проведення чемпіонатів по Пасьянсу-Косинці
    • Для перегляду порнографії
  • У побуті
    • Замість підставки
    • Для збирання пилу
    • Для установки кактусів
    • Для перевстановки Windows
    • Для перегляду порнографії
  • У освіті
    • Для розвитку навичок пошуку і натискання кнопки «Пуск»
    • Для вивчення албанської мови
    • Для розвитку навичок орієнтування на місцевості [4] , інших професійних умінь і навиків [5], підвищення швидкості реакції [6]
    • Для відучення від використання мозку
    • Для перегляду порнографії
  • У медицині
    • Для профілактики інтелекту
    • Для опромінення лікарів радіацією
    • Для перегляду порнографії
  • У мистецтві
    • Для виправлення граматичних і орфографічних помилок
    • Для витирання червоних очей і червоного носа
    • Для створення порнографії

Перспективи розвитку комп’ютерів[псув.]

Подальший розвиток комп’ютерної технікі відбуватиметься, швидше за все, в кількох напрямах одночасно. Основним ж напрямом розвитку комп’ютера все-таки залишиться порнографія.

Оптичні комп’ютери[псув.]

Електрика, якою у сучасних комп’ютерах кодуються і передаються інформаційні сигнали, викликає в оголених рабинь неприємні відчуття, шкідливо впливає на їх статеве здоров’я, і у остаточному підсумку призводить до зниження загальної продуктивності системи.

Заміна електричних імпульсів світловими повинна, на думку деяких вчених, усунути ці проблеми.

З іншого боку, перехід на оптичну обробку інформації дозволить користувачеві безпосередньо бачити те, що всередині комп’ютера, включаючи оголених рабинь, що, безсумнівно, позитивно позначиться на якості життя усіх, враховуючи користувача.

Комп’ютери на рідкому паливі[псув.]

Ще в давнину програмісти помітили, що прийом користувачем слабоалкогольних напоїв позитивно б’є по продуктивності обчислювальних систем.

Апологети ідеї рідиннопаливних комп’ютерів пропонують збільшити цей ефект заливанням алкоголю у сам комп’ютер. Досліди в цій області перебувають у ранній стадії, результатів не досить, щоб можна було говорити з впевненістю про майбутнє успіху починання.

Кілька експериментів із обливанням клавіатури пивом дали важковідтворимі, іноді парадоксальні результати.


Did Panas.jpg

Отака х..ня, малята!
Дід Панас зробив вирок, що ця стаття дуже довга. Дякуємо, що не заснули!

Виноски[псув.]

  1. Advanced Binary Arithmetics Calculator — «рахівниця з покращеною двійковою арифметикою»
  2. Тих самих оголених рабинь, 12-13 душ
  3. Ponty Aiding Computer
  4. Half-Life
  5. World of Warcraft
  6. Doom 3