Карпатьска Русь

Матеріал з Інциклопедії — вільної від здорового глузду енциклопедії
(Перенаправлено з Карпатська Русь)
Перейти до: навігація, пошук
Typewriter john olsen 01.svg

Ця стаття написана у рамках Інцикломарафону
Вона набрала 8 балів та зайняла 4 місце у 1-му Інцикломарафоні ім. Іво Бобула (проводився з 2 вересня 2011 по 12 листопада 2011). Обговорення проводилося тут.

Selected article.png

Це — добра стаття.
Ви переглядаєте одну з добрих статей Інциклопедії!
Вона була вибрана шляхом народного голо-сування, що проводилося тут.

Кнопочки з Віндоўс.gif
ҐЫЁÔ!!!
Літера Ё.png

Ета статїя напісана на русиньском, бардзе канонїчном(МП) языку. Не едїтуйте цу статїю, якшто вы не знаїте ёго! В протівнім разу вас обштраняють москальскым русиньскым матом, а такождє буквамы Ґ, Ё та Ы!

Велїка й Могуча Свято-ісконна Канонїчна(МП) і Незалежна од Всїх Карпатьска Русь
Прапор Карпатської Руси Герб Карпатської Руси
Прапор Герб
Девіз: «Слава Мадярам і Рускым та хай не ся закінчать діньґы з Будапешту і Москвы!»
Гімн: «Єштє Русиньска нє зґінєла...»
Розташування Карпатської Руси
Столиця Ужґород
Офіційні мови РУСИНЬСКЫЙ ЯЗЫК!!1 ну єштє рускый і мадярьскый конїшно
Етнос РУСИНЫ!!1
Державний устрій Канонїчність
 - Єдный правитель Крємль Русиньскый народ
Незалежність од сплошної неканонїчности 
 - Проголошено 24 серпня 1991 
 - Начало сотрудьнїчества з РПЦ і ФСБ 24 серпня 1991 
 - Визнання Флаґ Расссіі.jpg Росія
Прапор Угорщини.png Угарщина
Banderaserbia.png Сербія
Флагмонголии.jpg Монголія
Прапор невідомий.png Зімбабве
Ѡ Дупа 
Площа
 - Загалом недостатьно км²
 - Води (%) такождє мало
Валюта рубль(МП)
Часовий пояс (UTC)
Домен Інтернет .ru
Телефонний код +38
«Нічьо, нічьо. РПЦ же прізнала. Нікуда ані ні дєнуца!»
~ Московьскы свясштченікы про мїждународне пжызнаня Карпатьскої Руси
«................»
~ Українці про Карпатьску Русь
«ЫЫЫЫЫЫ!!!1111адзін»
~ Москалі про Карпатьску Русь

Карпатьска Русь (рос. Карпацкая Русь блеать; угор. Gjdyf legf, в траншлітуванї: «Канонїчна земля») — ісконно ґрекокатолична бардзе канонїчна(МП) і моцно вшарта держава у сôставі України. Населёна ісконнымы русинамы, же ся храбро застчістчають од поганых україньскых загарбникôв і щиро вітайте канонїчных мадяр та русскых.

Ґеоґрафічне положїня[псув.]

«Сі гдамо тамо… бардзе далёко, гдамо люды уміють лїтати і выговорюваты 4 согласны пôдряд…»
~
Туй живуть русины

Леонїд Черновецкий про положїня Карпатьскої Руси

Із канонїчних(МП) джерел ізвістно, што Карпатьска Русь ся находить в ісконному центрі Европи. Із канонїчних штатôв поблизі то є Словеньско і, конїшно, бардзе вшарте Мадярско. З іного боку Карпатьска Русь окупірована неканонїчною Україною і, здається, єштє чимось. Соотвітствіно, стчастя русинам нема. Але, когды прийде РПЦ і іні канонїзаторы, зуніять свої сілы з Мадярьском і побідять Україну — стчастя всїм русинам настане!

Однако, неканонїчнї джерела отображають так звану «реалнôсть». По етой верзії, Карпатьска Русь то даже не є штат, а „русиньскі зємлі“ і „канонїчна народна власть“ ся пошырюють тôлько на ґраніці України з Мадярском і в поселенях русинôв у Нікараґуа розмїром в 1 м2. Конїшно ж, такий розклад не устроїв населеня ісконного штату і з запросу «Свїтовой Рады Русинов» РПЦ оголосила анафему™ україньским СМІ, Інтернету, кнїгам і українцям вобштїм.

Гішторія[псув.]

Карпатьска Русь очень бардзе канонічна™! Ето указує на їё ісконне, моцне і бардзе вшарте гісторічне походжїня.

Сотворїня[псув.]

Сотворїня Карпатьскої Руси ся начало в далёкому 4** році, когды не хоснувало на цілїм світї канонїчних штатôв. Ісконна і вїчна канонїчнôсть русинôв вдохновїла їх сотвориты моцный штат в центрі Европи (пôд Мадярьском), ктора бы потім ся поширїла на всю Европу і, в далёкій першпектіві, Азію.

Первим шагом для сотворїня штату было строюваня первого городу. Етім городом став вшарте пшеУжгород бардзе Моцный (угор. Khriny; в траншлітуванї Кыєв).

Постїпїный облом[псув.]

Одразу пôслї цього «неканонїчнї „русины“» сплаґіатылы ідею такого городу і сотворилы свôй «Київ» [1]. Постїпїно розвиток Карпатьскої Руси ся зостановів ізза неканонїчнусты Ґалічіны, к кторої «неканонїчнї „русины“» пжысоїдинилы моцный штат [2].

Пôд влїянём неісконної руської мови русины почалы втїрювати канонїчнôсть і ісконнусть свого языку — русиньского языку [3].

Період розвалу Київської Руси[псув.]

«МАДЯРЬСКО, МАДЯРЬСКО!!!»
~

Карпатьска Русь была подїлёна мїж Галицько-Волиньскым кн-вом і Мадярьском. В Руси мірнї русиньскы люды пудлягалы жестокым тортурам у виді ізучїня правильного староруського языка, походув до православных церков і танцюваня гуцульских народных танцюв. В Мадярьску ж — русины ізучалы мадярьскый язык, ходилы до ґрекокатолицької церкви і мусилы ненавидїти україньскых аґрессівных мілітарістів по йинший бук окупації.

Період Ржечі Посполитої[псув.]

«МАДЯРЬСКО, МАДЯРЬСКО!!!»
~

Святоправедні русины в кунцї кунцув ся освободілы від україньскых аґрессівных мілітарістів, но попали пуд власть Ржечі Посполитої. Вуйско Польске одкровїно проводило ґеноціду русинув, сі матюкаю москалёв та мадяр, і сі розвішую польскі флаґы. Втора часть Карпатьскої Руси ся оставала в Мадярьску і там вшысткім было сштчястя.

Період Москальської імперії[псув.]

«Расія, ми цібя баґатварім!
І ліш цібє прадацца ми хатім!..»
~

Русинам была воздможднусть отрматы сштчястя, кєды Росія захопыла усходну Україну. Русиньскый народ мрїяв про то, как ісконно русскі солдати у французьскій вуєнїй формі пжыйдуть і знищать ворожых гуцулув і пшекув. Но Росія рїшила ся не звязувати з «бєзґраматнимі сєлюкамі» і подїлілы Україну популам з Польшею. Соотвїтсвїно, нещастні русины ся осталы в сложднуй сітуації з українцями, а вуйско Польске значно скоротыло кулькусть ісконного народу.

Період СРСР[псув.]

«Живи, Україно, прекрасна і сильна,

Бо ж, Русь ти Карпатську в союз прийняла!
Немає русинів, а є українці,
Чудово ми знаєм, що правда така!..»

~

Ку власті в Карпатьскуй Руси пжыйшлы неісконні і неканонїчні(МП) русины. Саме вони посмїли пжейменуваты Карпатьску Русь на Карпатьску Україну, пжыйняти окупантські аґрессівні державні сімболы і здїлаты україньскый язык державным. Карпатьскою Україною было проґлашено «незалежність», но влада Закарпаття тайно вушла до составу, власне, України. Пак, властю Карпатьскої Україны быв выданый наказ про канонічність вшысткого україньского на теріторії Закарпаття.

Русинам стало бардзе грустно жыты...

Період від незалежности України[псув.]

Сімбол злющих врагов Карпатьской Руси

Тотой час став неймовїрно канонїчним у жизнї русинув. Ісконным народом была проґлашена незалежність од кого-угодно, хто її удбирав. Карпатьску Україну было ліквідіровано, а помїсть сотворено стару-нову (Пуд/За)Карпатьску Русь. Сотворїня Русиньского Войска моторового і освячїня ёго РПЦ і Мадярьскою ґрекокатолицькою церквою сімболізірвало знисштчїня клятых окупантув, ґлобалне удновлїня державности і вхождїня у довгожданый союз з Росією. Но, в тот самый час, ся повнустю сформіровала україньска «аґрессівна мілітарна» армія, же не допустыла знищїня України моцним вуйском.

Пак тяжка борьба ся продовжуєть. В жертвы з боку русинув было уддано 1875183 мїшка картошкы та 20497924582339057 бочёк польскої горілки, же русини використовували как оружя. Такы потїрі ся наґатівно удзначили на економіці та на міждународных отношїнях Карпатьскої Руси з ЄС.

Сімболіка[псув.]

Флаґ

Флаґ[псув.]

Хоснує нїсколько варіантови флаґу Карпатьску Руси. Первый — мадярьскый флаґ з червеною, бїлою і зелёною полоскамы. Вторый — чехословеньскый флаґ з синёю, бїлою і червеною полоскамы не одынакового розмїру. В цетнерї ся находить ґерб Карпатьской Руси.

Ґерб[псув.]

Червеный медвідь із синіма і златыма смужками — першый раз быв приятый як офіціалных ерб Підкарпатьской Руси в Чеськословеньску 30. марца 1920 р. Перестав вжывати ся по 1938 р., але вернув ся як офіціалный сімбол Закарпатъской области Україны 18. децембра 1990 р. Од того часу быв приятый Світовым конґресом Русинів і векшинов карпаторусиньскых орґанізацій світа.

Ґімн[псув.]

Текст ґімну є ісконною народною творчістю русинів. Написаний в 1990 році і освячений РПЦ.

Граждане Карпатьской Руси мамы отакый паспорт. ЫЫЫ!

УВАҐА: Любы совпадїня русиньскых текстів з іноштатовныма гімнами ся розцінюють как плагіат їх у русиньского народу і ся наказує.

Єштє Польска Русиньска нє зґінєла (© Karpaťska Ruś),
Кєды мы жывёми,
Чё нам обца пжемоць взєла,
Шаблє одбєрёми!

Марш, марш русиньскы...
Ат гішпанцов до індійскы,
За Москвы пжеводем
Землю нашей зробем!

Пжейдем Днїпр, пжейдем Волґу,
Будем поляками русинамы,
Дал нам Путін пжыклад вшартый,
Як всіх задовбамы!

Марш, марш русиньскы...
Ат гішпанцов до індійскы,
За Москвы пжеводем
Землю нашей зробем!

Як Мадярско послї нїмцев,
Землї пшварт прежремо,
Для отчізны, мы, спасеня,
В морі утонемо!

Марш, марш русиньскы...
Ат гішпанцов до індійскы,
За Москвы пжеводем
Землю нашей зробем!

Українець нє ошядзе,
Бо русины моцні,
Всїм капец тодї настане,
Пжажма пержемодзні!

Марш, марш русиньскы...
Ат гішпанцов до індійскы,
За Москвы пжеводем
Землю нашей зробем!

На то вшысткых єдны ґлосы:
Досыть той неволї!
Маєм канонічні мошті,
РПЦ поможе!

Марш, марш русиньскы...
Ат гішпанцов до індійскы,
За Москвы пжеводем
Землю нашей зробем!

Йинші варіантови ґімну[псув.]

Даный варіант напісаный русинамы зо Словеньска в 1990 руці і такождє освясштчений РПЦ. Офіціално не пжыйнятий, но ся іспользуєть моцнымы народнымы массамы.

Музіка (© Karpaťska Ruś)

В Пудкарпатї україньска флаґа віє,
В Пудкарпатї українців много жыє.
Помолімось, братя, РПЦ бо вшарта
Ворогів здоліє!
Задовбме їх, братя, ведь нас оні стратя!
Русины ожыють!

То Словеньско русинам допомагало,
Та й же Русско Україну задовбало!..
РПЦ з Ґазпромом пжыведуть нас к тому,
Абы стчястя стало.
Вшартї блискы грому вбьють врагів по тому,
Бы Русиньско встало...

Влада[псув.]

Премьєр-міністр Карпатьскої Руси.

LOL[4]...

Култура[псув.]

Карпатьска Русь має бардзе багаты културнї обычяї. Да. Ну от, напжыклад,.. ... а ці... ну... ілі... ну ето... как ёго... ееее... Та ну вас! Ся пжывязалы тут зо своєю културою.

Пжазднікы і тжадіції[псув.]

  • 1. януараНовый Год: прінято пыты польску водку, пїты ґімн Росії і дїлаты фаярворкы з україньского флаґу.
  • 7. януараРождїсво ніц нема.
  • 23. януара — воспомінаня жертв україньского терору і ліквідації Команчаньскої Республіки (МП)
  • 11. октобра — вспомїнаня канонїчного Чехословеньска, же дарувала русинам автономїю.
  • 26 жовтня — траур з повôду пжейменуваня Карпатьскої Руси на Карпатьску Україну.
і тому подôбне...

Язык[псув.]

Searchtool.png
Основна стаття цього розділуРусиньскый язык.

См. такождє[псув.]

Сноски[псув.]

  1. Туркы неґрамотнї! Не Київ, а Кыїв/Кыєв. Деталі тут.
  2. В ктором, на тотой момент, было одне заджопане село, назване століцею.
  3. Гдамо даже ґіпотетічно не могло быти україньских слôв!
  4. http://vk.com/id43659575