Грецька мова

Матеріал з Інциклопедії — вільної від здорового глузду енциклопедії
Перейти до: навігація, пошук
«Хай тобі грець!»
~ Тарас Шевченко про грецьку мову
«ΑΛΟΕΪΨΡΞ ΚΝΜΘΔΘΜΡΨ»
~ І шо це?

Гре́цька мо́ва (гр. Ελληνικά) — друга (після української) за давністю мова у світі. Всьо почалося с того, шо дреўні ахейці (або, ймовірно гакайці або гакгайці) 4 тички років тому стали драпати на південь Балкан (ймовірно, шо їх хтось туди гнав). Так гналися на Балкани, шо аж задихалися (недарма в давньогрецькій були такі придихові приголосні, як "р", "к", "п", "т") і путірали пущі всіх свуїх коней (недарма в пізніші часи билися ў пішому строю, про шо так мальовничо писав сам Гомер, котрий пізніше помер). Вони оселилися на тих землях, частково перемішалися з месними (частково месних погнали нахуй в невідомому напрямку), навіть нахапалися деяких слів від колишніх каренних жителів півдня Балкан. А оскільки вони часто між собою воювали, то один одному час від часу свистіли (і свистом передавали бажані відомосьці). Через шо у давньогрецькій виникло переднє "у" (яке звучить пущі так само, як "ю"). Тому елініка має свої відмінносьці від інших індоеуропейських мов.

Від цієї мови виникнули такі мови, як давньоримська та суахілі.

Алфавіт[псув.]

Алфавіт грецької мови в принципі читабельний. Повну кількість буков не встановлено, але 100-відсотково використовуються букви, що наведені нижче:

Αα Ββ Γγ Δδ Εε Ζζ Ηη Θθ Ιι Κκ Λλ Μμ Νν Ξξ Οο Ππ Ρρ Σσς Ττ Υυ Φφ Χχ Ψψ Ωω

Окрім цих буков також вживається, нахабно зтирена греками з української мови, буква Її.

З глечицьким альхвавітом сталася така пшикрість: глечики через півтора тисячоліття після свого виникнення стали по-іншому свої букви вимовляти, через що в україньських еурооптимістів почався припадок жосткої паранії (параної): їм сучасна вимова грецьких буков здається москальською. Воно й не дивно, оскільки еурооптимісти самі є латентними пасивними москвофілами, що своє латентне москвофільство прикривають хвразою "треба втекти від Москви!", але санітари їм своєчасно колять лікарства, тому ті втечу від Москви віткладають на невизнакєний час. Беета (бета) стала вітою, через що і стала вимовлятися як “в”, тгеета (саме так по-древньому вона називала шєу) — фітою і стала передавати один страшний для на всю голову еурооптимістів звук, еета (ета) — ітою і стала читатися як “і”. Мо'на ще довго розписувати, як яка буква стала читатися, але на це не варто тратити час.

Латинкодрочери (латінкоси) всіляко дросселюють на “латинку”, забуваючи, що це — позашлюбна доця славетного еллінського альфавіту. Кирилиця теж його донька, про що вони найлютіше галасують.

Проблєма з правильною вимовою грецьких назв[псув.]

На всю голову єврооптимістичні українці боятьця, як чорт ладану, правильно вимовляти грецькі назви, оскільки вважають це ознакою москвофільства. Хоча... як кажуть, у кого що болить, той про те бгаґаванґить. Самі еурооптимізди і є найзатятішими москвофілами, оскільки не можуть не оглядатися на північно-східний Запорєбрік. А якщо хтось з них послухає, як насправді грецькі слова звучать, то подумає, ніби у нього проблєми зі слухом і почне його лікувати і лікуватиме доти, доки йому у слові /aθina/ не почне причуватися "Атена". Хоча, щоби чути "Аффіна" як "Атена", "еффер" як "етер", треба посьційно вживати заборонені законом речовини: не лише грецькі слова по-дурнуватому по-еуропейськи причуватимуться, але й лежачі поліцейські почнуть розмовляти. Можна різними метфодами передавати оту ненависну еурооптиміздам "фіту" (букву "Θ") так, аби в використовуваному грецькому слові було чутно щось схоже на отой небезпечний звук, але нічого навіть подібного на "т" не буде чути. Навіть умовна баба Галя може у слові "/aθina/" почути "Апіна" чи "Афіна". Дехто почує "Ассіна". Цим можна люто висміювати і цькувати еурооптиміздів, зокрема розповісти самим грекам про те, як еурооптимізд передає їхні слова: завдяки цьому його прогулянка по Елладззі буде незабутньою і численні синці, переломи та вивихи надовго закарбуються у пам'яті любителя еуропи.

Як передаються грецькі слова згідно з охвіційного травопису правопису і як їх можна передати якомога ближче до орикіналу:
метод — меффод (або "меффодз")
ортопед, ортодокс, ортогональний — орфопед, орфодокс, орфогональний
етика — іффіка
естетика — есфетика
синтетика — синфетика
симпатія — симпаффія
емпатія — емпаффія
етнос — ефнос
Прометей — Промеффей
Тессей — Ффессей
партеногенез — парфеногенез (або "парфеногґенез")


Stub.png

Ця стаття недописана
Можливо, автор поклав на це діло.
Ви можете допомогти Інциклопедії, дописавши її.