Водії маршруток

Матеріал з Інциклопедії — вільної від здорового глузду енциклопедії
Перейти до: навігація, пошук
Маршрутка № 71
«У нас в місті ходить легенда про таємничого маршрутника,
що не палить, не лається, слухає блюз і дотримується ПДР.»
~ Збірка міських міфів та легенд
«LOHSOSI!»
~ Збитий пасажир про маршрутку №1505407
«Владімірскій централ
Вєтєр сєвєрний
Етапом із Твєрі
Зла нємєряно»
~ Гімн маршрутників. Відчуйте атмосферу незрівнянного сервісу

Водії маршруток — група індивідів, котра через брак знань з певних галузей соціального, культурного життя, а також з певних гуманітарних або точних наук стали заробляти грошові кошти шляхом транспортування інших індивідів від одного пункту до іншого.

Професійні навички[псув.]

«А завтра
В сємь двацать двє я буду
В Баріспалє сідєть в самальотє і думать а пілотє
Штоби он харашо взлєтєл і так же удачно сєл
Гдє-нібудь в Паріжє...»
~ По дорозі на летовище

Водії маршруток здебільшого мають вельми обмежені навички керування довіреним їм транспортим засобом (зазвичай автобуси «Богдан», «IVECO» тощо), через що часто провокують аварійні ситуації на дорогах.

Музичні вподобання[псув.]

«Еті пєсні нам нє нада»
~ Яц Маршрутники на прохання перемкнути магнітолку на щось людське.

Вони часто слухають примітивну музику, тексти якої частіше містять ненормативну, аніж нормативну лексику, мовні звороти, характерні для мови злодіїв, засуджених осіб («шансон»).

Зазвичай, на прохання індивідів, котрі транспортуються у транспортному засобі, вимкнути вищезазначену музику, маршрутник (так скорочено називають водіїв маршруток) відповідає тією ж ненормативною лексикою.

Історія виникнення[псув.]

В Україні феномен маршрутників виник ще у прадавні часи, коли одна людина, прагнучи отримати певний прибуток у вигляді їжі чи матеріальних цінностей, транспортувала на собі іншу на визначену відстань.

З тих часів водії маршруток еволюціонували [1], і, коли з’явилися перші транспортні засоби [2], стали активно ними користуватися, позаяк зрозуміли користь від них.

Маршрутнікус еректус[псув.]

Той вигляд, у котрому ми нині бачимо маршрутника, сформувався у дев’яностих роках минулого століття.

Транспортування індивідів (та речей, котрі ті індивіди мають у комплекті) стало вельми прибутковую справою. Люди, розумові здібності котрих дещо перевищують аналогічний показник решти маршрутників, стали експлатувати останніх, змушуючи їх перевозити індивідів, та забираючи їхній прибуток.

Лексикон[псув.]

Маршрутники здебільшого розмовляють суржиком, який теж обмежується шаблонними фразами на кшталт «Перєдайом за проєзд!», «На Прівакзальнай виходять?», «Садімся бистрєє!», «На цій астановкє виходять?», «Льготнікі уже єсть», тощо.

Також, задля ефективнішого збирання грошей з транспортованого населення та приховання власної дурі інколи використовують кондуктора — індивіда зі ще більш обмеженими розумовими здібностями й меншим обсягом знань, аніж сам водій маршрутки.

Див. також[псув.]

Примітки[псув.]

  1. Назад у мавпу
  2. В Расєї таких спочатку звали ямщікамі.